Обладнання для кріотерапії (кріохірургічний блок) складається з рукоятки (кріотрубопроводу) із спусковим механізмом, який прикріплений до кріозонда з одного боку та з’єднувального шланга з іншого боку для передачі газу з газового балона. Шланг з’єднується з циліндром за допомогою роз’єму і манометра. У деякому обладнанні кріопістолет замінюється кріовалом. Кріозонд або кріовал має кріонаконечник, виготовлений з високопровідного металу. Випинання кінцевої частини кріокінчика не повинно перевищувати 5 мм.

Газ з циліндра проходить через шланг, кріопістолет і зонд (або вал) до кріо-наконечника. Наконечник прикладається до шийки матки, і шийка матки заморожується, оскільки газ виділяється в атмосферу.

Налаштування апарату для кріотерапії:

Перевірте шайбу перед тим, як прикріпити кріозонд до ручки (кріопістолета). Замініть шайбу, якщо вона зламана.
Виберіть кріозонд відповідного розміру, залежно від розміру зони трансформації, і прикріпіть його до ручки (уникайте використання зондів з ендоцервікальним розширенням).

Підключіть апарат для кріотерапії до газового балона і затягніть клапан.
Відкрийте газовий балон, щоб газ потрапив у ручку через шланг. Перевірте тиск газу, вказаний на манометрі.
Ідеальний тиск газу, необхідний для проведення процедури кріотерапії, становить 40–70 кг/см2.
При відкритті балона та під час процедури кріотерапії індикатор манометра повинен знаходитися в зеленій зоні. Стрілка, розташована в жовтій зоні, вказує на низький тиск газу, а в червоній зоні — на високий тиск газу. У будь-якому випадку кріотерапію не слід починати або її слід припинити.
По можливості для процедури слід використовувати великі газові баки (об’ємом > 15 л).